41
42
Адріян—Ажіотаж
частині, на півдні глибше; найб. глибина 1589 м, Адріян, ім’я шістьох пап: А. І.,722—95, союзник Карла В.; А. П., 867—72 і А. Ш. 884—85 поборювали царгородського патріярха Фотія. А. VI., 1522—23, голяндець, нелюблений у Римі за простоту звичаїв, поборював реформацію та ісламізм. Адріян, рим. цісар, гл. Гадріян. Адріянополь, (турецьке Едірж) місто в урожайній долині Маріщи. А. заснований ціс. Гадріяном; 378 битва з візіґотами, в якій поляг рим. цісар Валене; 1366—1453 столиця осман. султанів; мошея султана Селі-ма поч. XVI. в.; 1829 рос.-тур. мир; 1913 до Болгарії, 1920 до Греції, 1923 до Туреччини. 83.000 меш., залізничий вузол, торговельне місто. Адріянополь.
Адсорбція, (фр.) втягування, проглитання газів річовинами (субстанціями), гл. оклюзія. Адстрінґенція, (лат.) засоби, що стягають ткані (до них належать галун, квасна вода, гарбовинна кислина), вживаються при запаленнях, при шкірних недугах, в цілі тамування крови. Адуляр, оздобний камінь, найчистіша відміна польовика-ортоклазу. А-дур, (лат. A-dur) дурова скаля від тону а. Адур (Adour), ріка у Франції, випливає в Піренеях, впливає до Біскайського заливу; 335 км. довж. Адут, (фр.) козир (у картах). Адутувати, вийти „світлою“ або „висвіченою“ картою; виходити із сильним доказом. Адюльтер, (лат.) чужоложство, нарушення подружної вірности; чужоложник. Адяк, кольсун, буансу, червоний вовк, (Cuon rutilans), сибірський дикий червоно-бурий пес, подібний до вовка; відміни його живуть в середній Азії і на Малайських островах. Адьє, (фр. adieu) бувайте здорові! Адьюнкт, (лат.) помічник, молодший урядовець, помічний суддя. Адьютант, (лат.) прибічний старшина, осавул, значковий; жарт.: той, що невідступно за кимсь тягнеться. Аер, (гр.) повітря; в рел. найбільший покровець, яким при богослуженню прикривається чаша йдискос. Аеробні бактерії, (гр.) дрібновидні заразки, які віддихають киснем. |
Аерографія, (гр.) обслідування й описання прикмет повітря. Аеродинаміка, (гр.) наука про рух газів. Аеродром, (гр.) летунська стація, рівна площа, звідки відлітають і куди причалюють літаки. Аерокартограф, (гр.-лат.) прилад для механічного креслення вигляду (ситуації) і будови (рельєфу) Даної околиці, на основі стереоскопних знимок з літака. Аерокартограф.
Аероліт, (гр.) гл. Метеор. Аерологія, (гр.) наука про повітря. Аерометр, (гр.) прилад до міряння розпряжности повітря, газометр. Аеромеханіка, (гр.) аеродинаміка й аеростатика. Аеронавт,(гр ла,т.) летун, той, що літає повітроплавами або літаками. Аеронавтика, (гр. лат.) наука про їзду повітроплавами й літаками. Аеронеф, (гр.) повітряний корабель, бальон з крилами літака. Аероплян, (гр. лат.) гл. Літак. Аеростат, (гр.) гл. Повітроплав. Аеростатика, (гр.) наука про рівновагу газів. Аеротерапія, (гр.) лікування повітрям; 1) глибоке віддихання на вільному, свіжому повітрі, задля зміцнення легенів; 2) „повітряні купелі“, себто перебування нагона дворі, задля „гартування“; 3) нагрівання гарячим, сухим повітрям хорих частин тіла для сильнішого припливу й круження крови. Аерофагія, (гр.) істеричне глитання повітря. Аерофобія,- (гр.) хоробливий страх перед повітрям у деяких нервово-хорих. Аерофон, (гр.) прилад придуманий Едіс: еоном, який так зміцняє голос, що можна його чути на 9 км. Аерофотограмотрія, (гр.) землемірні досліди при помочі світлення (фотографування) з літаків. Гл. іл. стор. 43. Аетій, рим. полководець, від 434 правив зах. рим. державою, 451 погромив Аттилу на катальонських полях, убитий 454. Ажан (Agen), столиця департаменту Льо- Ґарон (Lot de Garonne) в півд.-зах. Франції; 23.000 меш. Ажіо (agio), надвишка, яку осягає гріш або цінний папір понад властиву (номінальну) вартість. Протилежність: дісажіо. Ажіотаж, (фр. agiotage) торговля вар- |
