75
76
АЛЬБАНЦІ—АЛЬБРЕХТ ВЕДМІДЬ
ські гори вульканічної породи, покриті винною лозою (альбанські вина). Альбанці, старинний народ індогерманського походження, посвоячений з іллірійцями, живе в Альбанії (шкіпетари), Туреччині (арнаути), Греції (арбаніти), Італії, в балканських слов’янських державах і в Басарабії. А. діляться на ґеґів (на півночі) й тосків (на півдні). Серед ґеґів родовий устрій з поділом на фіси, що знов розпадаються на групи, пр. малісори, мірітіди. Загальне число А. 11/2 — 2 міль. Альбатрос, (Diomedea) великий морський птах з роду плавунів, подібний до гуски, тільки більший, з довгим і вузьким дзьобом та дуже довгими і сильними крилами; належить до найліпших летунів, живе на південних морях. Аль-Баттані, найвизначніший араб, астроном (f929 по Хр.); обчислив дорогу і „прецесійні“ рухи Сонця; уложив астрономічні таблиці (з даними про найважніші зірки), які вживалися до кінця середньовіччя. Альбатеґній, гл. Аль-Батгані. Альбацете, столиця еспанського краю тої самої назви, 35.000 меш. Альбедо, (лат.) білість, ясність поверхні планети. Аль-Бекрі, есп.-араб. середньовічний історик (1094), автор „Книги доріг і земель“, де при описі надчорноморських країв є згадки й про слов’ян-українців. Альберіх, (Ельберіх), карлик з германського міту, володар ельфів — сторож скарбу Нібелюнґів. Його перемагає Зіґфрід і забирає в нього загортку-невидимку. Альберт, 1) князь Саксонії (1819 — 61), чоловік Вікторії, королеви В. Британії; 2) саксонський король 1873 — 1902, полководець у війнах 1866 і 1870 — 71; 3) князь Монака 1899 — 1922, дослідник морської фльори й фавни; 4) бельґ. король, від 1909; війна з Німеччиною 1914 — 19. Альберт Великий, (Albertus Magnus) (1193- 1280) є першим із схоластиків, який цілу філософію Арістотеля відтворив у систематичному порядку беручи на увагу араб, коментаторів, переробив її в дусі церковної догми. Альберта, зах. провінція Канади, пов. 660.000 км.2 і 590.000 меш. Управа збіжжя, лісове господарство, добування вугілля. Багато укр. населення. Головне місто Едмонтон, 65.000 меш. |
Альберта озеро, тягнеться в схід.-африканськім ярі, з півд. зах. на півд. схід; перепливає його Білий Ніл. Величина 5600 км.2 Альберти, рід англ. коржиків до чаю. Альберті Леоне Батгіста, іт. всесторонньо-талановитий і освічений різьбар, музика, поет і дослідник мистецтва (1404 — 72); в своїх будівлях (церква св. Франціска в Ріміні, фасада церкви Санта Марія Новелла у Фльоренції, церква св. Андрія в Мантуї й ін.); він перший ужив форм ст. рим. архітектури до вимог тогочасного життя. У своїх писаннях дав перші в свойому роді підручники. Альбертіна, ґалерія образів у Відні. Альбетранді Ян, поль. письм. і історик (1731 — 1808), один із основників польського „Monitora“ (1765). Альбі, стародавня Альбіґа, столиця департаменту Тарн у Франції, 29.000 меш. Альбіґензи, альбіґойці, секта катарів, названі від Альбі у півд. Франції, проповідували віру у двох творців, заперечували вочоловічення Христа, домагалися апостольської простоти; знищені в хрестоносному поході 1209. Альбінізм, (лат.) брак в організмі фізіологічного піґменту. Альбіноси ясні бльондини, з волоссям на голові барви льну, з білими бровами та віями, з ясно-сірою дугівкою ока, крізь яку проглядають червоні жилки — а зіниця відбиває живо червоною краскою; вроджений, а часто й спадковий стан. Альбов Михайло, рос. письм. (1851-1911), описував головно петербурзьке життя: „Записки мешканця сутеренів“, „Ряса“, „Кінець незнаної вулиці“. Альбоїн, король льонґобардів 561 — 573, завоював півн. Італію і заснував тут льомбардську державу. Альбом, (лат.) у старинних римлян таблиця, де записувано всякі оголошення; пам’яткова книжка, в яку вписується на спомин вірші або малюнки; збірка портретів, переписних листків, марок, ґравюр, фотографій тощо. Альбрехт, 1) А., австр. архікнязь, (1817 — 95), побідив італійців під Кустоцою 1866. — нім. королі й австр. князі; 2) А. І., 1298 — 1308, убитий; 3) А. II., 1438 — 39, король Чехії й Угорщини 1437; 4) А. прус, князь 1525 — 68, останній великий маґістер Німецького ордену, прийняв реформацію, 1525 одержав Пруси як дідичне ленно Польщі, заснував 1544 університет у Кеніґсберзі, зв. Альбертіна. Альбрехт Ведмідь, (1100 — 1170) маркграф, |
