Сторінка:Українська народна пісня. 1935.pdf/223

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


8.Бо я самая теє зазнала,
Коли невірного вірно кохала.
Кого любила, той за дверима,
Кого не знала, мужем назвала!“
9. „Ой, ти, дівчино чарівниченько,
Причарувала моє серденько!“
„Якби ж ти так знав з сіней до хати,
Як я умію всіх чарувати.
10.У мене чароньки — чорні брівоньки,
Моя принада — сама молода.
У мене чароньки завжди готові —
Білеє личенько і чорні брови!“