Ця сторінка вичитана
ВІЮТЬ ВІТРИ, ВІЮТЬ БУЙНІ
1.Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться...
| Ой, як болить моє серце, | 2 | |
| А сльози не ллються! |
І кінця не бачу,
| Тільки тоді і полегша, | 2 | |
| Як нишком поплачу. |
Серцю легше буде;
| Хто щасливим був часочок, | 2 | |
| Повік не забуде. |
Завидують долі:
| Чи щаслива ж та билина, | 2 | |
| Що росте у полі?.. |
Без роси, на сонці…
| Тяжко жити без милого | 2 | |
| І в своїй сторонці! |
Де ти? Озовися!
| Як я, бідна, тут горюю, | 2 | |
| Прийди, подивися! |
Та крилець не маю,
| Щоб побачив, як безтебе | 2 | |
| З горя висихаю. |