Сторінка:Українське мовознавство. №1. 1973.pdf/23

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ПИТАННЯ ГРАМАТИКИ


Професор І. І. КОВАЛИК
(Львівський університет)


ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ТА МЕТОДИ ЇХ ВИВЧЕННЯ


У Постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи по дальшому вдосконаленню вищої освіти в країні» говориться, що завданням радянських вузів є: «Добиватися, щоб молоді спеціалісти володіли основами марксистсько-ленінської науки, мали глибоку теоретичну і професійну підготовку, високі моральні якості і вміли працювати з людьми, були активними провідниками політики партії.

Вища школа покликана виховувати у спеціалістів прагнення до постійного збагачення і оновлення набутих знань, що повинно стати непорушним правилом усього їх життя і діяльності»[1].

Для здійснення цих намічених важливих завдань у наш час на філологічних факультетах університетів і педагогічних інститутів слід поставити філологічні дисципліни в цілому, а спеціальні курси зокрема, на рівень сучасної науки, і особливо звертати увагу на марксистсько-ленінські методологічні основи філологічного аналізу літературних і мовних фактів.

У цій статті, що є конспективним викладом однієї із тем спеціального курсу для студентів філологічного факультету спеціальності українська мова і література на тему «Теоретичні питання сучасного українського мовознавства», спинимося на характеристиці граматичних категорій сучасної української мови та вкажемо на методологічні основи їх наукового лінгвістичного аналізу.

Категорія — це основне загальне поняття, що відображає універсальні (всезагальні) суттєві властивості, закони та відношення об'єктивної дійсності. У наукових термінах слово «категорія» означає загальне родове поняття, яке виражає те найзагальніше, що об'єднує групу явищ, предметів та їх ознак чи відношень.

Універсальний зв'язок і рух предметів об'єктивної дійсності відображаються у мисленні людини в процесі пізнання навколишнього світу в формі системи категорій.

Пізнавальне значення категорій, за К. Марксом, полягає в тому, що вони є способом засвоєння конкретного, засобом пізнання ще не виявлених і не усвідомлених рис, зв'язків, сторін дійсності. В. І. Ленін писав: «Перед людиною сіть явищ природи. Інстинктив-

  1.