на людина, дикун, не виділяє себе з природи. Свідома людина виділяє, категорії є східці виділення, тобто пізнання світу, вузлові пункти в сіті, які допомагають пізнавати її і оволодівати нею»[1].
На відміну від філософії, що має справу із найбільш загальними (всезагальними, універсальними) категоріями (матерія, рух, час, простір), кожна окрема галузь науки, яка вивчає свій відрізок об'єктивного світу, закріплює результати пізнання у систему відповідних наукових категорій. Наука про мову в цілому і, зокрема загальне мовознавство, в результаті досліджень людської мови створює також свою спеціальну систему лінгвістичних понять, категорій, серед яких маємо лексичні, словотвірні, граматичні[2] та проміжні лексико-граматичні категорії.
Термін «граматична категорія» вніс у науку про мову О. О. Потебня, який писав: «Слово містить у собі вказівку на певний зміст, властивий тільки йому одному, і разом з тим вказівку на один або кілька загальних розрядів, що називаються граматичними категоріями, під які зміст цього слова підводиться нарівні із змістом багатьох інших. Вказівка на такий розряд визначає постійну роль слова в мовленні, його постійне відношення до інших слів»[3].
О. О. Шахматов визначав граматичні категорії як «уявлення про відношення (до інших уявлень), супровідні основному значенню, що викликане словом»[4]. Ототожнення граматичної категорії із узагальненим граматичним значенням характерне і для інших лінгвістів.
По-іншому тлумачив граматичну («формальну») категорію О. М. Пєшковський, визначення якого звучить так: «Формальна категорія слів є ряд форм, об'єднаний значенням, який має хоча б у частині форм, що складають його, власні у звукову характеристику»[5]. Він намагався поєднати односторонні аспекти поглядів на граматичну категорію Ф. Ф. Фортунатова і О. О. Шахматова.
Л. В. Щерба розрізняв у граматичних категоріях зміст, значення і форму. «Існування всякої граматичної категорії обумовлюється тісним і нерозривним зв'язком її смислу і всіх її формальних ознак. Не бачачи смислу, не можна ще встановити формальних ознак, тому що невідомо, чи значать вони будь-що і, отже, чи існують вони як такі і чи існує сама категорія… Категорія може мати по кілька формальних ознак, із яких деякі в окремих випадках, можуть бути відсутніми»[6].
На думку В. В. Виноградова, «граматичні категорії являють собою характерні для даної мови загальні граматичні значення, находять своє вираження у змісті слів і в сполученні слів у реченні»[7].
П. Я. Скорик граматичну категорію розглядає як сукупність співвіднесених між собою (взаємозв'язаних і взаємообумовлених) граматичних значень і їх показників (наприклад, числа, роду, відмінка)[8].
Інші мовознавці граматичні категорії розглядають як «загальні характерні для даної мови граматичні значення»[9], чи «значення
