узагальненого характеру властиві словам, але абстраговані від конкретного значення цих слів»[1], то як «граматичне поняття, що находить собі морфологічне або синтаксичне вираження»[2], або як «загальне поняття граматики, що визначає характер або тип будови мови і находить своє вираження в зміні слів і в сполученні слів у реченні»[3].
Основною хибою наведених й інших подібних визначень граматичних категорій є те, що в них кваліфікується граматична категорія як сукупність граматичних значень і не вказується на діалектичну єдність самої суті і природи граматичної категорії, як родового поняття, якому підпорядковані видові взаємовиключаючі граматичні значення[4].
Не бездоганно звучить визначення поняття граматичної категорії у новій «Грамматике современного русского языка» (М., 1970, стор. 202, § 783): «Формально виражені часткові граматичні значення слів об'єднуються в граматичні категорії, які являють собою узагальнення і сукупності цих значень». Основною хибою цього визначення є неточність, бо ж родове поняття граматичної категорії, у якій об'єднуються граматичні значення, не може одночасно становити собою сукупності значень.
Не виправляє цієї хиби й інше формулювання на сторінці 317 § 783 цієї граматики: «Граматична категорія представлена сукупністю словоформ (парадигмою) і вираженими в них граматичними значеннями: вона організується мінімум двома граматичними значеннями, які є компонентами цієї категорії і зв'язані з нею ієрархічними відношеннями». У цьому визначенні також указується на сукупність граматичних значень як на компоненти граматичної категорії, дарма що й далі одночасно вказується, що ці компоненти зв'язані з нею (категорією) ієрархічними відношеннями.
Є й інша спроба визначення поняття граматичної категорії Д. А. Штелінга: «Граматична категорія є найбільш загальне значення, дане в граматичній будові мови як відношення, шляхом протиставлення двох (і не більше) взаємовиключаючих один одного за значенням рядів (груп) форм»[5].
При цьому треба визнати, що граматичні категорії грунтуються не на самих відношеннях між двома формами, ай одночасно висуються у форми, якими виражаються граматичні значення, через які і в яких виражаються й самі граматичні категорії, як загальне в окремому.
В. М. Нікітевич вважає поняття граматичної категорії вищою мовною організацією в порівнянні з поняттями «граматичне значення», «граматична форма». За його словами «Протиставлення рядів форм із значеннями, що являють собою якесь-то розчленування загального і об'єднуючого значення, і є той більш високий ступінь, яким характеризується граматична категорія»[6].
І. К. Кучеренко визначає граматичну категорію «як найбільш загальне поняття граматики, у значенні якого узагальнено відображаються найбільш істотні риси ряду однорідних граматичних зна-
