чень, усвідомлюване як діалектична єдність двох чи кількох співвідносних між собою і протиставлюваних граматичних значень, однорідних за змістом і способами вираження в структурі слів»[1].
У цьому визначенні граматичної категорії виявлено основні істотні ознаки цього загального поняття граматики та вказано на діалектичну єдність значень граматичної категорії.
Враховуючи сказане про граматичну категорію, ми пропонуємо таке і визначення: Граматична категорія ― це таке загальне надрядне родове граматичне поняття, яке грунтується на встановленні корелятивної взаємозалежності між двома або кількома взаємовиключаючими супідрядними видовими граматичними значеннями, що виражаються певною системою співвідносних граматичних форм[2]. Наприклад, граматична категорія особи у дієсловах — це таке загальне родове граматичне поняття, якому підпорядковані видові граматичні поняття (значення) першої, другої і третьої осіб, виражені за допомогою триелементної системи особових граматичних форм дієслова у сфері його форм однини і множини, а в давнині це й у межах двоїни.
Граматичних категорій не можна ототожнювати чи змішувати із лексичними, словотвірними чи навіть із лексико-граматичними категоріями. Тим більше граматичних категорій не можна змішувати чи ототожнювати з логічними чи психологічними категоріями[3].
Методологічною основою для наукового лінгвістичного аналізу граматичних категорій як фактів лінгвальної дійсності будуть принципи марксистсько-ленінського вчення про діалектику об'єктивної дійсності і пізнання людини. В. І. Ленін у праці «До питання про діалектику» писав: «Роздвоєння єдиного і пізнання суперечливих частин його … є суть (одна з «сутностей», одна з основних, коли не основна, особливостей або рис) діалектики … Тотожність протилежностей («єдність» їх, може, вірніше сказати? хоч відмінність термінів тотожність і єдність тут не дуже істотна. В певному розумінні обидва вірні) є визнання (відкриття) суперечливих, взаємовиключаючих, протилежних тенденцій в усіх явищах і процесах природи (і духу і суспільства в тому числі).»[4].
Природа і суть кожної граматичної категорії полягає в єдності суперечливих взаємовиключаючих супідрядних видових граматичних значень. Внутрішній взаємозв'язок субординації супідрядних граматичних значень, підпорядкованих певній граматичній категорії, кваліфікується взаємозв'язком загального і окремого.
У зв'язку з таким діалектичним характером структури граматичної категорії при її лінгвістичній характеристиці слід виявити, спираючись на марксистсько-ленінське вчення про діалектику, всі підпорядковані даній граматичній категорії граматичні значення, визначити їх суперечливий взаємовиключаючий характер, як у
