Сторінка:Українське мовознавство. №1. 1973.pdf/45

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ши́їсько). У 10 з цих 36 іменників перед -иськ- маемо суфікс -ов-. У словнику є два іменники середнього роду з суфіксом -ськ- (ві́йсько, я́сько).

Словник реєструє значну кількість іменників середнього роду з суфіксом -л-. Перед ним може бути голосна -а-, що є дієслівним суфіксом (до́вбало, накрива́ло, завива́ло, піддува́ло, пу́гало, одяга́ло, сідало, бря́зкало, гу́ркало, усього 37), або -а- іншого походження (одоро́бало, жига́ло, опу́дало, кружа́ло, усього 9). Перед суфіксом -л- може стояти дієслівний, переважно наголошений, суфікс -и- (ваби́ло, зуби́ло, дави́ло, пра́вило, прави́ло, кади́ло, ціди́ло, броди́ло, біли́ло, чорни́ло, кропи́ло, всього 31 слово) або суфікс -и- іншого походження (мотови́ло, стропи́ло, бари́ло, вітри́ло, усього 4 слова). Є 7 слів з суфіксом -л- після кореневого голосного (помело́, би́ло, ми́ло, ри́ло, ши́ло, ді́ло, би́ло́). У 36 словах суфікс -л- стоїть після приголосного (гребло́, скребло́, стя́бло, живло́, сті́гло, тягло́, кова́дло, па́дло, би́дло, пови́дло тощо).

3 суфіксом -м- є 1 слово (письмо́), з суфіксом -ен- 4 слова (знаме́но́, раме́но, стреме́но́, сімейно́), з суфіксом -и- 8 слів (вікно́, волокно́, сукно́, зи́мно, порохно́ тощо), з суфіксом -лн- 9 іменників (пу́жално, за́ткално, граби́лно, кочержи́лно, сапи́лно, ціпи́лно, заступи́лно, рогачи́лно, істичи́лно), з суфіксом -льн- 3 іменники (вуди́льно, сапи́льно, ціпи́льно).

Іменників чоловічого роду з кінцевим -о- небагато, усього 166. Найбільше тут іменників з суфіксом -к- (58 слів). Це переважно зменшені назви осіб (ватажко́, дружко́, тезко́, парубі́йко, хлопі́йко, анти́пко, све́корко, сватко́, братко́, татко́, опри́шко, нана́шко, ді́дько, дя́дько, ба́тько, праба́тько, усього 16), назви осіб за прикметою (страшко́, тишко́, смішко́, глушко́, сивоборо́дько, відлю́дько, безлю́дько, безпа́лько, безшта́нько, новобага́тько, скоробага́тько, всіх 11), назви осіб за дією (зна́йко, незна́йко, всезна́йко, бо́йко, поцілу́йко, вихо́дько, забу́дько, приблу́дько, слинько́, разом 21), окремі назви тварин (сивко́, гнідко́, сірко́, ведме́дко, бузько́, бусько́, воронько́, цюцько́, всього 9) та одна назва дерева (яворко́).

Іменників з суфіксом -енк-, що є назвами осіб — синів за професіею, родом діяльності чи іншою ознакою осіб — батьків, зареєстровано 23 (удове́нко, судде́нко, морозе́нко, князе́нко, ковале́нко, короле́нко, куркуле́нко, отамане́нко, хане́нко, попе́нко, шинкаре́нко, токаре́нко, паламаре́нко, лимаре́нко, писаре́нко, титаре́нко, царе́нко, козаче́нко, ткаче́нко, удовиче́нко, сотниче́нко, мірошниче́нко, безба́тченко). 3 суфіксом -ечк- у словнику є два іменники чоловічого роду (дя́дечко, ба́течко), а з суфіксом -очк- лише один (та́точко).

Серед іменників чоловічого роду з кінцевим 14 мають суфікс пестливості -еньк-. 3 них 11 є назвами осіб (тату́сенько, ба́тенько, те́стенько, зя́тенько, козаче́нько, чумаче́нько, музи́ченько, пани́ченько, чарівни́ченько, чолові́ченько, женише́нько, усього 11), 2 є назвами тварин (шпа́ченько, кониче́нько), один назвою предмета (місяче́нько). Один іменник (за́їнько) має суфікс -іньк-.

 

44