Префікс до-, як правило, вказує на передування у просторі чи в часі предметові, названому твірною основою. Відповідно до цього прикметники виражають просторові (домонополістичний, доцентровий), часові (довоєнний, дообідній) стосунки, відповідність або збіг властивостей предметів, позначених твірною основою і пояснюваним іменником (домірний, доречний. доладний).
Частина прикметників з префіксом до- має оціночне значення: доконечний (д. потреба — невідкладна), допотопний (д. машина — старомодна), доземний (д. уклін — низький), дорадчий (д. голос), а також «ознаку щодо вичерпності, повноти якогось явища, факту (докорінний, дослідний)».
Префікс з- функціонує у складі кількох прикметників, утворених префіксально-суфіксальним способом: згористий, зручний, злісний (діал. лісник).
Префікс з- вказує па напрям зсередини, назовні чи згори вниз. Але у складі прикметників цей відтінок втратився і в сучасній мові згористий, зручний мають якісне оціночне значення. Слово злісний називає особу за місцем праці: «Ми … все вважали, що то ліс громадський, навіть злісного громадського держали» (Іван Франко).
Префікс за- разом із суфіксами -н-, -ов-, (-ев-), -ськ-, -овськ-, -янськ- утворює відіменникові відносні прикметники з просторовим (загірний, заозерний, закордонний, залаштунковий, заміський, задніпровський, задніпрянський) і часовим (зажиттєвий) значенням; частина прикметників розглядуваної будови виражає призначення: заплічний (з. мішок), захалявний (з. книжечка), застольний (з. пісня). Деякі прикметники сполучають у собі значення відношення і якості, а саме: місцезнаходження і оцінки — закулісний (з. життя, з. переговори), захмарний (з. верховини, з. пориви); мети і оцінки — заупокійний — арх. (з. молитва, з. голос).
За участю префікса між- і суфіксів -н-, -ов-, -ськ- (-цьк-), -ч- утворюються відіменникові відносні прикметники: міжзубний, міжрядковий, міжсоюзницький, міжспілчанський, міжвідомчий.
Префікс між- вказує на місце предмета, названого пояснюваним іменником, серед інших однорідних предметів, назва яких відображена у твірній основі.
Більшість прикметників з відповідними афіксами виражає місце предмета: міжклітинний, міжколгоспний, міжкістковий, міжщелеповий, міжміський; деякі прикметники поряд з цією семантикою мають інший відтінок: поширення предмета, названого іменником атрибутивного словосполучення, на однорідні предмети, позначені твірною основою: міжсоюзний (м. нарада), міжнародний (м. стосунки), міжсоюзницький (м. договір), міжвідомчий (м. розрахунки).
Префікс на- у парі з суфіксами -н-, -ов, -ян- утворює відносні прикметники: нарукавний, накістковий, навітряний.
Основне значення префікса на- — просторове.
Прикметники із названими афіксами означають:
49
