чий кафедрою української мови Київського університету, голове ний редактор Російсько-українського словника, голова право- писної комісії він невтомно дбав про розвиток української мо- ви, будучи одним із лідерів і провідпикіз політики українізації на Україні у 20-ті роки. Як відомо, той процес українського на- ціовального зідроджепня був ліквідований більшовицькою вла- дою у 30-тих роках, а його активпі учаслики посаджені до тю- рем та колитаборів. Та А. Ю. Кримський уцілії -- надто це бу- ла помітна фігура на вітчизнялому та європейському науково- му видпоколі, щоб зинкнути безслідно в руках епкаведистів. ого старанно обходжували, пагороджували ордепами й поса- дами, можливо, якоюсь мірою і лонручили, але хе до кінця. 1 про те знали урядові чинники, і тінь підозри завжди ходила по п'ятах за вченим разом з таємпою сліжкою,-- згадаймо його загадкову смерть у 1942 році й висильнидьку свакуаєію з Киє- ва перед тим.
Та мипають злі для України часи, і А. ЇО, Кримський повер- тається до нас, україпських мовознавців, таким, яким віп она» справді був, і своїми безціннимя мовознавчими працями з ук» раїністики,
Статті, що вміщелі у цьому збірнику, є одпісю з перших спроб осмислити творчий доробок ученого в галузі українського мовозпавства в умовах відсутності для авторів ідеологічного гніту, цензури й редакторських хупор.
Вважаю, що це тільки початок великого шляху до одного з славних синід Україня.
Олесь Білодід
