ДО 120-річчя З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ А. Ю. КРИМСЬКОГО
х х бі
- в
О. І. БІЛОДІД, д-р філол. наук, 0. Д. ЛУКАШУК, асп., Київ. ун-в
«СТАРОКИЕВСКИЙ ГОВОР ЕСТЬ ПРЯМОЙ ПРЕДОК НЬНЕШНЕЙ МАЛОРУССКОЙ РЕЧИ..»
Викладаються погляди А. Ю. Кримського на старокиївський говір. Ро- биться спроба підтвердити його даними кнівських графіті. Результат такої спроби переконує в тому, що позиція вченого, який знаходив у мові се- редньовічного Києва всі вже сформовані риси української мови,-- загалом правильна, але така, що вимагає дальших наукових пошуків у вказаному дослідником напрямку.
Ці слова були написапі А. Ю. Кримським 27 квітия 1906 р. у селі Звенигородка Київської губернії як фінал його гострої науково-публіцистичної статті «Древнекневский говор», спря- мованої проти тверджень 0; Р. Соболевського, викладених у статті під такою ж самою назвою в і-му випуску ІОРЯС АН за рік перед тим. Зазначимо, що тон цієї статті виходить за рамки наукового тексту й міг би бути сприйнятий як грубий ви- пад проти свого колеги, всіма шанованого, відомого в науково- му світі академіка О. І. Соболевського. Ми пс зпайдемо тут ввічливих формул типу «любезньй друг, академик», як звертав- ся М. О. Максимович до свого опонекта М. Погодіна в «Фило- логических письмах». Натомість у А. Ю. Кримського фігурують шоняття «невігластво», «неуцтво», «пезпання того, що знає будь-яка київська баба» і т. д.
Про що ж ідеться, й що викликало таке роздратування в академіка А. Ю. Кримського?
Справа давня, як і давня суперечка, започаткована Макся- мовичем і Погодіним: хто є спадкоємцем мови Київської Русі (зокрема тих територій, па яких пізніше постала Україна -- Київщина, Переяславщина, Чернігівщина з прилягаючими час- тинами Полісся) -- росіяни чи українці? Якою мовою говорили в середньовічному Києві?
Роздратування А. Ю. Кримського можна зрозуміти, якщо згадати, в якій обстаповці лисалася та стаття. Адже за рік до того по Російській імперії, як і по Украї іні, прокотилася крива- ва хвиля першої російської революції -- Її почпуть іменувати гепералькою релетицією того кривавого кошмару, який настане лотім і свідком якого буде шановний академік. Тяжкі роздуми про долю України терзали душу 35-літнього вченого... Та по- вернемось до суто наукової розмови. Як відомо, 0. І. Соболев- ський у київськолітописній продукції (насамперед це Початко-
ОО. І. Білодід, 0. Д. Лукашук, 1992 5
