17. Назва продукту окислення заліза — «назва кольору», наприклад: іржа — іржавий.
18. Назва повітряного простору — «назва кольору», наприклад: небеса — небесний.
19. Назва ґрунту — «назва кольору», наприклад: земля — землистий, земляний; болото — болотяний.
Група назв кольорів, утворених за колірною подібністю, є не замкненою і може поповнюватись новими лексемами.
Усі ці назви можна класифікувати в залежності від того, як вони співвідносяться з основою, від якої утворені: всі лексеми (прикметники), що утворені за моделями, які ми подаємо, (нерозбірливий текст) похідними і розвинули якісне значення (порівн. калинові уста, калиновий сік і калинові ягоди).
Такий взаємозв'язок у межах лексико-семантичної системи є відбиттям об'єктивно існуючих зв'язків предметів і явищ реальної дійсності, де «всяке окреме тисячами переходів зв'язане з іншого роду окремими (речами, явищами, процесами)»[1].
3. Слова — назви кольорів, які є іншомовними запозиченнями, або в основі творення яких лежить іншомовний елемент: бордо, бордовий, пунсовий, фрез, теракотовий, бурий, оранжевий, кремовий, палевий, буланий, беж, бежевий, брунатний, карий, (нерозбірливий текст)кі, маренго, чалий, індиго, індиговий, електрик, фіолетовий, (нерозбірливий текст)іловий, блакитний.
З погляду словотворчої структури назви кольорів сучасної української літературної мови поділяються на дві константні форми: назва — слово просте і назва — слово складне, наприклад: червоний, червонуватий, світло-червоний, темно-червоний, червоно-жовтий.
Синонімічні ряди назв кольорів не становлять собою замкнутих, нерухомих систем: вони можуть поповнюватись повими словами, втрачаючи існуючі раніше назви.
Однак функціонування їх не зводиться, на наш погляд, тільки до змін кількісного порядку.
Як відомо, між рядами предметів, дій, якостей, позначуваних словами, існує різна взаємодія і співвідношення. Предмет, ознаки, дія, названа словом, може стати ланкою різних функціональних рядів, різних сторін дійсності, включених у загальну картину життя[2].
Системні зв'язки в лексиці у певній мірі обумовлені закономірністю зв'язків явищ дійсності. Наявність у різних предметів матеріального світу спільних сторін і ознак визначає виникнення у свідомості людини асоціативних зв'язків між ними, що знаходить своє відображення в мові. Одна і та ж назва може бути місцем перетину різних рядів, утворюючи їх складні перехре-
