щення. Так, наприклад, слово золотий і срібний можуть означати: матеріал, з якого виготовлено предмет (золотий годинник, срібна мовета); колір предмета за колірною подібністю до цих металів (золоте волосся, срібна борода) та інші значення.
Якою багатою не була б система слів мови, навколишніх предметів, явищ, ознак завжди більше, і слову часто доводиться означати більше, ніж один клас предметів, ознак, якостей чи дій.
Система слів і система значень слів мови складаються у взаємозв'язку і протягом довготривалого розвитку.
У процесі пізнання навколишнього світу склався той комплекс назв кольорів, який може бути представлений набором семантичних моделей, з різним ступенем продуктивності, що реалізується у мові в різні періоди її розвитку:
1. Назви основні («ядро»), значення яких не вмотивоване з погляду носіїв сучасної української літературної мови;
2. Назви, що означають колірну якість опосередковано, за колірною схожістю, та складні назви («периферія»);
3. Назви іншомовного походження, морфологічно оформлені за словотворчими типами сучасної української літературної мови («периферія»).
Аналіз синонімічних рядів назв кольорів дозволяє говорити про семантичне багатство і різноманітність цієї лексико-семантичної групи, про її словотворчі і семантичні зв'язки з іншими шарами лексики.
Дослідження показало, що лексико-семантична група назв кольорів становить систему. Центром системи є «ядро», яке складається із семи семантично незалежних слів (червоний, жовтий, зелений, голубий, синій, білий, чорний). «Периферія», диференціюючи різні відтінки основного тону, розміщена навколо ядра. Між колірними тонами не існує різких фізичних та психологічних меж.
Назвам кольорів «ядра» характерні такі ознаки:
1. Втрата внутрішньої форми, семантична непрозорість (семантика цих слів встановлюється за допомогою етимологічного аналізу).
2. Абстрагованість ознаки кольору, позначуваного ними.
3. Невидимість основи.
4. Великі дериваційні можливості: вони утворюють вивідні та складні слова.
5. Здатність входити у склад порівняльних зворотів із значенням кольору (червоний, як рак; білий, як сніг і под.).
6. Здатність входити у склад фразеологізмів (дати зелену вулицю, пустити червоного півня, говорити, як з білої горячки й ін.).
7. Здатність утворювати терміни та термінологічні словосполучення (білий гриб, жовтець, білокрів'я, жовтило і багато інших).
