ника Я. Правицького, у якого переховались майже всі його твори, говоримо „майже“, бо, як каже сам Г. С. Сковорода, один його рукопис завезено аж у Крим, без списки (О вожделении богатства). Ось характерне повідомлення Г. С. Сковороди про свої рукописи (в листі до М. І. Ковалинського 1790 р.) „у друга нашого Бабайського ієрея Як. Правицького всі мої твори заховуються. Коли-б у мене, то давно б загинули: я здивувався, коли побачив у нього мого Наркиса та Симфонію: аще не увеси; я Її „ожелчившися“ спалив в Острогозьку, а про Наркиса навік забув був. Просіть у нього. А я не тільки апографи, але й автографи роздав, роздарував, розмарнував“[1]. Трохи раніш він повідомляє того-ж Ковалинського про надсилку Йому списка „Израйльського Змія“ та при цьому додає, що список дей він сам виготував був для священ. Правицького. З листа Г. С. Сковороди до Правицького 1755 р. видно, що Правицький переписував собі і нові твори Сковороди[2], де прохав про надсилку їх Григорія Савича[3]. Надсилаючи „Жену Лотову“ Я. Правицькому, Сковорода додає: „коли будуть переписувати, накажи стежити за ортографією, найпаче-ж усі листи зберігати від нечистоти“. Тут видно турботу про долю своїх рукописів. Ось другий уривок, що свідчить про те саме: „Чудо мені, пише Сковорода тому-ж Як. Правицькому, ви, сниться мені, переписали. „Михайлову боротьбу“ і знов вимагаєте. Однак надсилаю, щоб знайшли чого бракує вашому спискові. Негайте-ж довго часу, однак через невірні руки — не, не, не: за краще вважаю. — хай вона загине в тебе, ніж дістанеться до рук нечестивих. Цікаво, що Сковорода боїться „нечестивих рук“ — це вказує, що Сковорода мав не мало літературних ворогів, від яких оберігав він свої рукописи.
Для того, щоб подати повне і певне уявлення про літературну діяльність Г. С. Сковороди, треба хоч коротке вказати на теми та зміст усіх його творів. Це може нас застерегти від якогось будь однобічного захоплення — цілком можливого в тих випадках, коли мова йде про такого письменника, як Сковорода. Познайомившись змістом усіх його творів, ми побачимо, на яких темах він переважно зупинився, що його найбільш цікавило, які питання, на його думку, були найбільш важливими. Всі численні твори Г. С. Сковороди можна поділити на дві групи: 1) Філософські
- ↑ Див. „Молодик“ за 1644 р. ст. 234, Г. С. Сковороди до священ. Я. Правицького, ст. 9.
- ↑ Див. це вид. ст. 1–44.
- ↑ В одповіді на одне таке прохання (про надсилку „Жени Лотової“ Сковорода пише „Пробач, любий, що збрехав я, що надішлю вам „Жену Лотову“ на весну хочу вас відвідати, коли вгодно богові то привезу. В зимових трусостях може загубитися, тим не даю через Григорія Юр'євича.
