Сторінка:Український нумізматичний щорічник. №1. 2017.pdf/23

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

гетьманами потребують особливої уваги. Уточнити датування нанесення контрамарок типу «Колюмни» на пізні джучидські данги дозволив комплексний аналіз скарбу, знайденого неподалік містечка Гнівань Вінницької області, здійснений Д. Гулецьким та Ю. Зайончковським[1]. Поєднавши зусилля в науковій роботі спільно з К. Єрмаліцькою, автори також провели дослідження окремих монет скарбу із використанням сучасних точних методів вимірювання – визначення складу сплаву поверхні металу методом рентгено-флуорисцентного аналізу (РФА)[2].

Вагоме значення у нумізматичних дослідженнях на сучасному етапі складає вивчення аспекту фальшування грошей в минулому. Увага дослідників підробки монет в українських історичних регіонах у другій половині XVII століття загострена навколо припущень щодо карбування монет на підпільній монетарні неподалік с. Лисянка, опублікованих В. Рябцевичем[3]. Але аналіз знайденого в околицях Лисянки скарбу у 1960 році, опублікованого Р. Яушевою-Омельянчик[4], не підтверджує достовірного існування цього монетного двору, адже не містить жодної монети, характерної для окремої групи локальних імітацій монет. Досліджуючи питання можливості карбування підробних монет від імені гетьмана Богдана Хмельницького (1648 – 1657), проаналізувавши вміст фальшивих монет в скарбах другої половини XVII століття, український науковець А. Бойко-Гагарін дійшов висновку щодо відсутності окремої гетьманської емісії, окресливши перспективи її подальшого пошуку[5]. У фокусі досліджень фальшування монет на території українських історичних регіонів надзвичайно цікавим є скарб, знайдений у 1943 році в околицях Луцька, що повністю складався із фальшивих потрійних денаріїв польського короля Владислава Ягайла (1386 – 1434), що опублікований Т. Кальковскі[6]. Згідно зі спостереженнями дослідника Андрія Бойка-Гагаріна у скарбових комплексах, знайдених на території Центральної та Східної Європи, частка фальшивих монет в середньому коливається на рівні 1 – 2%[7].

Отже, із викладеного вище матеріалу можна зробити такі висновки та пропозиції. Скарби, знайдені на території українських історичних регіонів, є вагомим джерелом вивчення історії грошового обігу. Увагу до вивчення скарбів приділяли як українські, так і зарубіжні дослідники ще з часів Російської імперії, що підкреслює високу важливість та актуальність їх вивчення. Вагомий масив інформації щодо скарбів містять архівні джерела, сучасні цифрові інформаційні Інтернет-ресурси, газетні видання тощо. Вивчення скарбів відображено не лише в науково-популярних історичних розвідках, а і в наукових профільних дослідженнях: наукових повідомленнях, описах, топографіях, комплексних дослідженнях та наукових дисертаціях. Активно вводяться до наукового обігу монетні скарби, що зберігаються у фондах музеїв. Відносно методики зберігання скарбів у музеях ми вважаємо актуальною і необхідною розробку сучасної інструкції щодо зберігання та маркування монет для вивчення та наукового опрацювання скарбів.

 
  1. Гулецкий Д. Гниваньский клад начала 2-й четверти XV века / Д. Гулецкий, Ю. Зайончковский // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. – Вып. 1. – Минск: «Рифтур Принт», 2015. – С. 163-207.
  2. Гулецкий Д. Состояние металла монет Гниваньского клада / Д. Гулецкий, К. Ермалицкая // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. – Вып. 1. – Минск: «Рифтур Принт», 2015. – С. 208-225.
  3. Рябцевич В. Н. «Лысянковский и «Полтавский», Путивльский и Севский монетные дворы» / В. Н. Рябцевичь // Materialy z III Miedzynarodowej konferencji Numizmatycznej ["Mennice Miedzy Baltykiem a morzem Czarnym – wspolnota dziejow"] (10-12.IX.1998.). – Warszawa, 1998. – S. 175-186.
  4. Яушева-Омельянчик Р. М. Лисянський скарб монет (знахідка 1960 р.) // Тези доповідей наукової конференції Музею історичних коштовностей України – філіалу Національного музею історії України [«Музейні читання»] (м. Київ, грудень 1994). – Київ, 1996. – С. 12-15.
  5. Бойко-Гагарин А. С. К вопросу о возможности чеканки гетманом Богданом Хмельницким фальшивых монет / А. С. Бойко-Гагарин // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 419-річчя від дня народження гетьмана Богдана Хмельницького [«VIII Богданівські читання»]. – Черкаси, 2014 – С. 118-122.
  6. Kalkowski T. Tysiąc lat monety Polskiej / T. Kalkowski. – Krakow, 1974. – S. 106.
  7. Бойко-Гагарин А.С. Фальшивомонетничество в Центральной и Восточной Европе в эпоху Средневековья и раннего Нового времени. – Киев: «Украинская конфедерация журналистов», 2017. – С. 368.