гетьманами потребують особливої уваги. Уточнити датування нанесення контрамарок типу «Колюмни» на пізні джучидські данги дозволив комплексний аналіз скарбу, знайденого неподалік містечка Гнівань Вінницької області, здійснений Д. Гулецьким та Ю. Зайончковським[1]. Поєднавши зусилля в науковій роботі спільно з К. Єрмаліцькою, автори також провели дослідження окремих монет скарбу із використанням сучасних точних методів вимірювання – визначення складу сплаву поверхні металу методом рентгено-флуорисцентного аналізу (РФА)[2].
Вагоме значення у нумізматичних дослідженнях на сучасному етапі складає вивчення аспекту фальшування грошей в минулому. Увага дослідників підробки монет в українських історичних регіонах у другій половині XVII століття загострена навколо припущень щодо карбування монет на підпільній монетарні неподалік с. Лисянка, опублікованих В. Рябцевичем[3]. Але аналіз знайденого в околицях Лисянки скарбу у 1960 році, опублікованого Р. Яушевою-Омельянчик[4], не підтверджує достовірного існування цього монетного двору, адже не містить жодної монети, характерної для окремої групи локальних імітацій монет. Досліджуючи питання можливості карбування підробних монет від імені гетьмана Богдана Хмельницького (1648 – 1657), проаналізувавши вміст фальшивих монет в скарбах другої половини XVII століття, український науковець А. Бойко-Гагарін дійшов висновку щодо відсутності окремої гетьманської емісії, окресливши перспективи її подальшого пошуку[5]. У фокусі досліджень фальшування монет на території українських історичних регіонів надзвичайно цікавим є скарб, знайдений у 1943 році в околицях Луцька, що повністю складався із фальшивих потрійних денаріїв польського короля Владислава Ягайла (1386 – 1434), що опублікований Т. Кальковскі[6]. Згідно зі спостереженнями дослідника Андрія Бойка-Гагаріна у скарбових комплексах, знайдених на території Центральної та Східної Європи, частка фальшивих монет в середньому коливається на рівні 1 – 2%[7].
Отже, із викладеного вище матеріалу можна зробити такі висновки та пропозиції. Скарби, знайдені на території українських історичних регіонів, є вагомим джерелом вивчення історії грошового обігу. Увагу до вивчення скарбів приділяли як українські, так і зарубіжні дослідники ще з часів Російської імперії, що підкреслює високу важливість та актуальність їх вивчення. Вагомий масив інформації щодо скарбів містять архівні джерела, сучасні цифрові інформаційні Інтернет-ресурси, газетні видання тощо. Вивчення скарбів відображено не лише в науково-популярних історичних розвідках, а і в наукових профільних дослідженнях: наукових повідомленнях, описах, топографіях, комплексних дослідженнях та наукових дисертаціях. Активно вводяться до наукового обігу монетні скарби, що зберігаються у фондах музеїв. Відносно методики зберігання скарбів у музеях ми вважаємо актуальною і необхідною розробку сучасної інструкції щодо зберігання та маркування монет для вивчення та наукового опрацювання скарбів.
- ↑ Гулецкий Д. Гниваньский клад начала 2-й четверти XV века / Д. Гулецкий, Ю. Зайончковский // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. – Вып. 1. – Минск: «Рифтур Принт», 2015. – С. 163-207.
- ↑ Гулецкий Д. Состояние металла монет Гниваньского клада / Д. Гулецкий, К. Ермалицкая // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. – Вып. 1. – Минск: «Рифтур Принт», 2015. – С. 208-225.
- ↑ Рябцевич В. Н. «Лысянковский и «Полтавский», Путивльский и Севский монетные дворы» / В. Н. Рябцевичь // Materialy z III Miedzynarodowej konferencji Numizmatycznej ["Mennice Miedzy Baltykiem a morzem Czarnym – wspolnota dziejow"] (10-12.IX.1998.). – Warszawa, 1998. – S. 175-186.
- ↑ Яушева-Омельянчик Р. М. Лисянський скарб монет (знахідка 1960 р.) // Тези доповідей наукової конференції Музею історичних коштовностей України – філіалу Національного музею історії України [«Музейні читання»] (м. Київ, грудень 1994). – Київ, 1996. – С. 12-15.
- ↑ Бойко-Гагарин А. С. К вопросу о возможности чеканки гетманом Богданом Хмельницким фальшивых монет / А. С. Бойко-Гагарин // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 419-річчя від дня народження гетьмана Богдана Хмельницького [«VIII Богданівські читання»]. – Черкаси, 2014 – С. 118-122.
- ↑ Kalkowski T. Tysiąc lat monety Polskiej / T. Kalkowski. – Krakow, 1974. – S. 106.
- ↑ Бойко-Гагарин А.С. Фальшивомонетничество в Центральной и Восточной Европе в эпоху Средневековья и раннего Нового времени. – Киев: «Украинская конфедерация журналистов», 2017. – С. 368.
