Як два серця ся кохають,
Все никне з очий:
На журбу всю забувають,
На світ, на людий.
Лиш хотїлиб разом жити,
І пуститись в світ
Та з собов лиш голубити
І на себе зріть.
Тогдї світ їм Божим раєм,
Палатов хатина,
Вік цїлий пливе ручаєм
Мов одна година.
І так лїта за лїтами
Скоренько збігають,
І мов місяць з зіроньками
Чудним блеском сяють.
Ой під горою, під камяною,
Там сидить голуб із голубкою.
Цїлували ся, милували ся,
Сизими крильми обіймали ся.
Налетїв орел з крутої гори,
Розбив-розлучив голубів з пари.
Голубка ходе, жалїбно гуде,
Що вже з голубом жити не буде.
|
Ой летїла горлиця через сад, |
