Сторінка:Український співаник (1918).djvu/149

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
11.
 
(При вінкоплетинах).
Надлетїло птичатко це, це, це,

Сїло собі в віконенько щебече,
А за столом паняночки лагодять,
Марисонцї вінок лагодять.

 
12.
 
(Міщанська, коли їдуть до молодої в недїлю).

Їдьмо, поїдьмо
Польом, болоньом,
Піском, каміньом:
Пісок буде шуміти,
Камінь буде дуднїти:
Вчують нас люди,
Славно нам буде,
Вчують селяне,
Що їдуть міщане.

 
13.
 
(При вінкоплетинах).

Вінку мій, вінику,
З крещатого барвінку,
Лиш один раз тя вила,
І том тя не сходила,
В суботу по полудни,
В неділю всю дноньку
В понедїлок годиноньку:
Дала би-м тя малювати
Щоби в тобі погуляти,
Дала би-м тя золотити,
Щоби в тобі походити.

(Від Коломиї).
 
———О———