Сторінка:Український співаник (1918).djvu/64

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 64 —

Стоять воли, стоять вози,
Висять ярма, ще й занози,
Не моє добро!

Ой піду я у Молдаву,
Та сїм год я погорюю;
Ой сїм год я погорюю,
Воли й вози покупую, —
Впять буду чумак!

2.

Гей чумаче, чумаче!
В тебе личко козаче;
Чо не рано з Криму йдеш?
Всїх чумаків не ведеш?

“Ой я рано з Криму йду,
Всїх чумаченьків веду,
Нема лише одного,
Брата мого рідного.

Шукав, шукав, не знайшов,
Взяв заплату тай пішов;
Шукав, шукав, не знайшов
Запряг воли тай пішов”. —

“Отамане батьку, наш,
Порадь тепер хоч ти нас,
Що матимем робити,
Ой чим волів кормити?” —

“Ой ще хлопцї не біда,
Бо є в поли лобода:
Косїть, ломіть лободу,
Забувайте на біду!”