чім показуючий кладе скоро палець лївої руки поміж карту витягнену і спідні карти бере правою рукою, висуває наперед і кладе на гору так, що запамятана карта стане ся спідною, опісля скоро мішає, однак так, аби спідна карта спідною лишалась. Потім бере ся талїю під стіл, удає ся, що будьто шукає спамятаної карти і показує ся її.
Бере ся двайцять до трийцять карт, розвиває ся їх в руцї в видї вахляра так, аби задна сторона до гори була обернена. Узрівши і запамятавши собі спідну карту, тримає ся її наслиненим вказуючим пальцем так, аби можна було її на всі' сторони пересувати. Єсли ся кого попросить до витягненя одної з представлених йому карт, то той майже все вибере одну з карт спідних, позаяк думає, що горішні є показуючому відомі. Там проте, де гість хоче сягнути, підсуває ся скоро виджену карту, а по довшій вправі стане ся легко тягнучому якунебудь карту підсунути.
Бере ся карти як при попередній штуцї і просить ся кого, аби одну карту означив. Там, де карта лежить, підсуває ся спідну знану карту, бере ся правою рукою і витягає ся ту карту замісць означеної, потім дає ся її тому, котрий собі вибрав, аби ту карту запамятав і знов
