між инші вложив. Опісля складає ся карти, каже ся кому мішати, дальше бере ся до руки і винаходить ся легко запамятану карту.
Висуває ся трохи наперед передпослїдну карту, аби товариство запамятало собі її. Наколи то зроблено, спускає ся талїю, завертає ся вогким трохи пальцем виджену спідну карту і просить ся в сїй хвилї когось, аби спідну виджену карту талїї витягнув, накриту на столї положив і своєю рукою накрив. Тодї питає ся показуючий гостя, чи памятає ще, яку карту витягнув, а коли тойже карту вимінить, тодї просить ся його, аби ся переконав, чи не помиливсь. Гість підносить руку і переконуєсь, що має иншу. Наколи тимчасом показуючий карту попередно виджену возьме аж до рукава, то може дати до перегляненя і впевнити, що тої карти, яку товариство видїло, зовсім нема в талїї.
Коли ся жадає, щоб дванайцять карт на столї так уложити, аби їх в кождім рядї вздовж і поперек було чотири, то не один наломить собі даром голови, хоть штука ся дуже легка. Укладає ся наперед три ряди, а в кождім рядї по три карти, опісля кладе ся ще одну карту на першу першого ряду, одну на другу друго-
