Сторінка:Українські думи та пісні історичні (Д. Ревуцький, 1919).pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
Переднє слово.

Книжку цюю призначав автор для школи. Приступаючи до неї, не мав він на меті робити якоїсь виключно наукової розвідки, а хотів лиш стати до помочі вчителеві або й учневі. Тому вибрав він кращі по своїй уподобі варіянти дум та пісень історичних і додав до них те, що можна було зібрати при надзвичайно тяжких умовах сучасного життя. Цю працю вважав автор не зайвою з огляду на те, що майже всі кращі збірки пісень та й розвідки про них стали нині бібліографичними рарітетами. Автор старався подавати лише цілком фактичний матеріял і не навязувати своїх загальних висновків перш за все з педагогичного принціпу, а друге й тому, що народня творчість — дуже широке поле для таких висновків.

Пісні та думи розположено майже усюди по історичних епохах. До числа історичних пісень автор, цілком погоджуючись з Костомаровим, залічував всі ті пісні, на яких історично відбився рух народнього життя в якій не було-б галузі. Тому занесено до історичних пісень бурлацькі, чумацькі, рекрутські й цехові.

Уважав також своїм обовязком автор подати до пісень і голоси їх. На превеликий жаль не міг він подати мелодії до всіх пісень: раз — тому, що до де-яких і дістати її неможливо, а вдруге, що при сучасних умовах друку це зробило-б ціну книжки непомірно високою. Майже всі пісні подано в хоровому розкладі в надії на те, що школа буде користуватись з них не тільки для наукової мети. Хоровий розклад упорядкував Л. М. Ревуцький.

Подаючи тексти дум і пісень, автор старався нічого не зміняти в них. Виїмок зроблено тільки для тих місць, де потрібував цього правопис або педагогичне завдання (останніх