»Це тобі Бог присудив, щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість; а мене послав, щоб я навчив тебе, як царь повинен людей жалувати. Ну, тепер ти, бідуючи та тиняючись по світу, набрався трохи розуму, — то гляди, щоб добре народом правив! Бо з цього часу ти будеш знов царем, а я полечу до Бога на небо!«
Та, це кажучи, звелів йому вмитися й поголитися, — бо борода в нього виросла, наче в пасішника, — та дав йому царську одежу, а далі й каже:
»Іди тепер — там у покоях сидить царська чесна беседа, йди туди, то там ніхто тебе й не пізнає, що ти той самий, що старцем тинявся!«
То як сказав це янгол, то й не стало його — тільки одежа лишилася.
От царь перш за все помолився щиро Богу, а тоді й пішов до беседи.
Од тієї пори правив уже він народом, як його янгол навчив.
