Сторінка:Українські народні казки (1920).djvu/121

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


знову скликає всіх людей. Нагодував, напоїв, розпитався про все, що в його царстві робиться, та по гривні всім, а тому цареві нещасному удвоє давав їсти й пити й на дорогу дав знову три гривні.

Українські народні казки (1920) - сторінка 122 - Ю.Магалевський.jpg

Через три роки знов робить сбід:

»Щоб були всі: і багаті, й убогі, і пани, й мужики!«

Посходились люде, понаїдались, подякували — стали розходитися. Той царь нещасливий і собі хоче йти, так він його зупинив. Повів його до себе у палац та й каже: