Цю сторінку схвалено
йти по тернах? Чи мої сльози, як і втіхи тих других людий, чи горе і радість життя не виринає з темного хаосу так, без ціли, без потреби, без наслідків? Хто скаже мені, чи з волі наймудріщого Єства і в користь людскости терпіння одиниць свідоміщих, чи тільки з хаосу йдуть і в хаосі пропадають? Немає відповіди. Хвилина сумніву, протесту, і знов хвилина віри — екстази. Відчуваю серцем те, на що відповіди немає…
І тільки в душі найшла я блаженність тиху тої ночі місячної, тої ночі новорічної. —
Переді мною відхиляються події — простори, все мигтить, сяє красками веселок, звенить соняшними акордами сфер…
Терпінням був ти мені, погасаючий роче, але з терпіння стає нове життя — і розкриваються правди золоті і шляхи нові…
