усе чергою мінятися ті, що наглядають; або нехай би дітвора зміж себе вибирала тих, що можуть щось цікавого розказати чи прочитати. Кляса, в котрій учитель не хоче чи не може працювати, приняла б самоуправу… Так от пробуйте зарядити щось таке, що оживить дітвору, розбудить охоту до творчої праці.
— Хиба ви помічні будете. Слухаєте голосу свойого Я, а не слухаєте голосу нашого, не бачите нас. Ви не хотіли бачити, що ми при вас зістали б, ви відтручали нас, а Маня здобувала.
— Серце инакше говорить про сповнення обовязків — і инакше вчили нас у семинарії.
— А життя — життям і ви ніде в практиці не знайдете, щоб за ідеями сповняли учителі обовязки.
— Як це? Чи ж усюди такі порядки, як тут? Ні! Я вірю, що тільки випадково дібралося тут таке товариство.
— Так ви рішучо не годитеся прилучитися до нас проти цього управителя?
— Доки не сповняєте обовязків, не говорю більше з вами; забагато контрастів ділить нас…
— Чому втікаєте від товаришів? Так дальше не може бути!
— Я бажала порозумітися з товаришами праці, сподівалася ради — поради. Товариші самі винуваті, що таке, як є!
Так і лишилося…