ложено черву, то з кожним гарним днем доводиться чекати роя. Перший рій зветься — первак, другий — другак, третій — третяк і так далі. Первак виходить із старою маткою. Иноді трапляється, що й з молодою; це буває тоді, коли вспіє вилупитись молода матка і заб'є стару, в такому вулику перед роєм співають матки. Рій первак має хунтів п'ять-шість ваги. Приблизно на 9 день по виході роя первака, виліта другак з молодою маткою.
Рої, що одбуваються до половини червня місяця — лічаться ранішими: до початку липня — середніми, а в липні місяці — пізніми. Сідають рої ріжно. Буває й високо на деревах, а буває й низько — на траві. Сидить бджола вкупі (ворочком) з півгодини, а тоді рій летить з пасіки далі шукати собі місця. Трапляється, що рої зразу, не сідаючи на пасіці, летять (тікають) далі. Таки рої звуться природні. Бувають рої ще штучні, це тоді, коли пасічник сам бере роя.
Людина ще з давніх давен звернула увагу на бджіл і на їх працю. Здавна бджоли водилися по дуплах. Потім люди стали робить їм житло. Так з'явився вулик. Чоловік уже дома, на городі, сам зробив помешкання для бджіл і став уважно придивлятися до їх життя. З часом почали з'являтися великі пасіки, а для бджіл пасічник вигадував і кращого вулика. Так із дупла бджола перейшла жити в колоду, тоді в довбанку, а зараз уже живе в рямкових вуликах. Ще в 1814 році український пасічник Прокопович доміркувався до рямкового вулика. Після Прокоповича удосконалюють його Люнгстрон (1851 рік) далі Рута, Дадан, Кован і багато инших пасічників. Так з'явилися ріжні системи вуликів. Ще більшої ваги набрав рямковий вулик, коли з'явилася медокачка (1865) і штучна вощина. Зараз уже людина стала керовником бджіл, бере від них що хоче, й не на шкоду бджолам. Цим останнім розумним водінням бджіл, де-далі витісняється просте водіння бджіл у довбанках, бо це вигідніше пасічникові. Для поліпшення водіння бджіл, для кращого використання медових рослин засновуються досвідні пасіки, видаються книжки про бджіл, про те, як водити їх краще, і в яких вуликах, а далі організуються читання, школи, курси, музеї, посічницькі т-ва. Де-далі це все удосконалюється, бо в пасіці багато є чому вчитися, розгадувати, а більше суперечного. Зараз бджіл водять майже по всіх країнах світу, там де тільки може бджола прожити. Щоб не робити помилок та зайвих трат, треба знати, яке помешкання буде краще для бджіл у тій місцевосці, де живе пасічник: в одній місцевосці
