Тоді, як зімою можна пасічникові навідуватися в темник до бджіл раз на два тижні, то напередодні весни треба вже одвідувати бджіл частіше. Бджоли самі почувають весну: у темнику душно, то починають хвилюватися, вискакують з вуликів і марно гинуть. Ото-ж пасічникові треба доглянути. Треба добре слідкувати, щоб у темнику не було духоти й цим дурити бджіл, що ще весна далеко. Як же так зробити, щоб у темнику та бджоли не почували весни й не хвилювалися? От-тут гарний пасічник робить так: душник одчиняє назавше; на ніч одчиняє в темнику двері, або простилає змочено рядно. Особливо це пророблювати тоді, як бджоли потрібують води. Напередодні весни її бджолам треба, бо вже й матка починає червить. Одже, коли пасічник зуміє манити бджоли й вони не будуть хвилюватися, то з виставкою їх поспішати не слід. Чекай до гарного тепла! Инша річ, коли бджоли хвилюються, або з ними щось негаразд, тоді з виставкою треба поспішатися.
Виставляти бджоляні родини треба теплого ясного дня. Ще звечора пасічник повинен придивитися на погоду. Гарною виставка вважається тоді, коли в холодку 8—10 ступнів по Реомюру. Виносити бджоли на точки треба обережно. Ставити можна на ті самі точки, з яких вулики знімалися в-осени. Виставка буває в нас між 30 березня й 15 квітня.
Коли все в пасічника готове: місце гарне, бджоли сьогодні ранком виставлені — тоді лягай коло пасіки й дивись, як бджоли будуть справляти своє весняне свято! Любуйсь! А разом з цим і придивляйся, чи всі бджоляні родини беруть участь у святкуванні? Чи добре опорожнюються бджоли? Чи не хворі вони чим? Коли є підозрілі родини, то треба за ними постежити ще й на другий день.
