Сторінка:Учись пасічникувати. 1925.pdf/29

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Зате багато з'явилось нових рослин, як от: гірчиця, свиріпа, рижій, конюшина, еспарцет, фацелія і т. инш., що в господарстві приносять користь і бджолам дають пожиток, але пасічники їх мало ще сіють. Одже пасічництво й занепадає. Невже пасічники самі дадуть занепасти бджільництву? Треба сказати, що ні! Де-ж порятунок? От кожний пасічник і мусить знати, що порятунок у об'єднанні — в пасічницьких т-вах.

Через пасічницькі т-ва ми краще навчимося пасічникувати і цим піднесемо наше пасічництво вгору. Як краще добувати пасічницькі приладдя — самому, чи т-вом? Звичайно, що т-вом! Не всякий пасічник зуміє знайти собі потрібне, а вже не питай про його гожість. От тут і виручає пасічника його товариство. А як краще збути мед? Гуртом, чи самому? Або боротися проти бджоляних заразлизих хвороб? Або боротися проти фальсіфікації меду та воску? Або сіяти медодайні рослини, щоб було де бджолам пастися? Як краще? Га?… Та лише затурканий пасічник скаже, що краще самому боротися. А то всі скажуть, що гуртом! Гуртом можна і наше занепале пасічництво підняти. І кому-ж на користь? — Звичайно, всім нам!