Цю сторінку схвалено
— 25 —
З любви, в яку загруз єси по вуха. Ромео. Як в день?Меркуціо. Тут гаючись уже з годинуМарнуємо сьвічки, мов би горіли в днину. Ромео. Ми добре думаєм, ідучи на маски,А розуму в сьому нема. Меркуціо. Нема? дивись який!Ромео. Сю ніч я бачив сон.Меркуціо. І я сю ніч сон бачив.Ромео. Який же?Меркуціо. Що всї сни брехливої удачі.Ромео. О, в наших снах більш правди, нїж в словах!Меркуціо. Тебе одвідала мабуть цариця Маба[1],Манюсїнька духів та фей химерна баба, |
- ↑ Маба, в анґл. Mab (читай Меб), валїйське слово, значить дитя. Шекспір перший увів сю постать, узяту з кельтських народнїх вірувань, у лїтературу. На його препишну характеристику Меби мав деякий вплив твір сучасного йому поета Наша „Terrors of the night“ (нічні страхи), виданий 1593 р.