І більш тебе люблю, нїж ти міркуєш,
Не знаючи, за що тебе люблю.
Доволї з тебе, любий Капулєте:
Люблю твоє імя, як і своє.
Alla stoccata змиє з нас сей сором.
Тибальте, мишодаве, гей, за мною!
Меркуціо. Добрий котячий королю, нїчого, тілько одну з твоїх девятьох жизней. Сю приправлю по свойому зараз, а з вісьмох иньших, дивлячись по тому, які ви до мене будете, робитиму бите мясо. Виймай же свого меча за вуха з піхви, та боржій: а то мій буде коло твоїх вух перше, нїж виймеш свого.
Тибальт (виймаючи) Готов до услуг.
Ромео. Любий Меркуціо, сховай свою рапіру.
Меркуціо. А ну добродїю, ваше passa! do! (бють ся.)
Панове, сором вам; пробачте кривду!
Тибальт, Меркуціо! князь повелїв
По вулицях в Веронї не буяти…
Тибальте, стій! Меркуціо!…
Прокляттє вам, обом домам ледачим!
Конець менї. А він і втїк без плати?
