Де-ж паж мій? Гей, ледащо, по хірурґа!
(Виходить паж.)
Ромео. Не бій ся, друже: рана не може бути велика.
Меркуціо. Нї, не така глибока, як колодязь, анї така широка, як церковні двері, та годить ся зробити своє. Одвідай мене завтра, то побачиш, який я буду поважний чоловік. Для сього сьвіта я далебі переперчений… Прокляттє на обидва ваші доми!… Щоб отсе чоловіка вдряпнуло на смерть незнатищо, собака, пацюк, миш, кітка! отсей пинда, лобуряка, ледащо, котре бєть ся по книзї арихметики!… І якого чорта вмішав ся ти між нас? Мене пронизано в тебе під рукою.
Ромео. Я думав як найлучче.
Ато зомлїю. О, прокляттє вам,
Що з мене ви зробили пир хробацтву!
Я вповнї взяв своє… обом домам!
Мій щирий друг, прийняв смертельну рану
За мене, як сплямив мене Тибальт,
Тибальт, що братом став менї недавно.
Джульєто серденько, твоя краса
Розгартувала сталь в моїй природї.
