Цю сторінку схвалено
— 66 —
Бенволіо.
Ромео, о Ромео! вже немаХороброго Меркуція на сьвітї.
Лицарський дух його за хмари рвав ся,
Зневаживши заранї нашу землю.
Ромео.
Сей чорний день очорнить днїв багато:Він розпочав, вони скінчять почате.
(Вертаєть ся Тибальт.)
Бенволіо.
Дивись, Тибальт ізнов по майдану буяє…Ромео.
Веселий, що мого Меркуція не має.Вертайся-ж, тихосте, до Господа назад;
Ти, помсто огняна, покинь свій мрачний ад!
Веди мене, я твій! Тибальте, ось „ледащо“
Перед тобою знов. Тепер ти знаєш, защо
Ми будем бити ся. За тїнь сумну того,
Хто дивить ся на нас із полету свого.
Він жде тебе, або й мене з тобою.
Здіймімо ся-ж у трьох завзятою юрбою.
Тибальт.
Мізерний чуро, з ним єси братав ся,Іди-ж до нього!
Ромео.
Ось хто се покаже!
(Бють ся, Тибальт падає).
Бенволіо.
Ромео, геть відсїль! тїкай боржій!Міщане піднялись; Тибальт убитий.
Не стій окаменївши. Князь на смерть
Тебе осудить, як піймають. Геть же!
Втїкай!
Ромео.
Фортуно, ти сьмієш ся з мене!
