Сторінка:Уіллїям Шекспір. Ромео та Джульєта (1901).pdf/87

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 67 —


Бенволіо.

Чого стоїш іще? тїкай, тїкай, (Виходить Ромео.)

Входять міщане з иньшими.
Міщане.
Куди побіг Меркуціїв убійця?…

Де дївсь Тибальт харцизник, де сховав ся?

Бенволіо.
Ось він лежить.
Міщане.
 Вставай, добродїю!…

Во імя князя, йди за нами зараз.

Входять князь із почтом, Монтеккі, Капулєт, їх жінки з иншими.

Князь.
Де ті ледачі, що зчинили бучу?
Бенволіо.
Пресьвітлий князю, я тобі з'ясую

Обставини нещасні завірюхи.
Се той, що молодий Ромео вбив;
А він убив Меркуція твого.

Панї Капулєт.
Тибальт, небіж мій, чадо мого брата!

О князю! о небоже! о мій мужу!
Пролита кров Тибальта дорогая.
О князю праведний! за нашу кров
Пролий Монтечину. О мій небоже!

Князь.
Бенволіо, хто розпочав сю бучу?
Бенволіо.
Тибальт, котрого вбив Ромео наш.

Ромео гарно говорив; благав він
Одуматись, бо нїзащо сваритись;
Напоминав про ваш високий гнїв.