чули або не вырозумѣли! Мы, якъ казано, жарту не знаємо! Житє людске страхъ коротке, а передъ Господомъ Богомъ зважуть ся дѣла наши̂ ваговь справедливовь и мечемъ острымъ ярости божои змѣряє ся беззаконіє ваше! Слухайте-жь! и ще разъ кажу: слухайте!“
— „И я вамъ кажу: слухайте!“ повторивъ чорный, а Василь узявъ чорну книгу, поцѣлувавъ хрестъ, поцѣлувавъ желѣзну руку, а книгу отворивъ и ставъ читати:
Кождый фармазонъ повиненъ заповѣди божи̂ и заповѣди церковни̂ такъ докладно выповняти и хоронити, якъ бы се єму вже гро̂бъ бувъ укопаный и домовина утесана. Що недѣлѣ и що свята повиненъ во̂нъ зъ жѣнкою, зъ дѣтьми, слугами, робо̂тниками, однымъ словомъ зъ усею своєю челядю рано и въ полудне до церкви ходити, и зверхно̂сть духовну слухати, почитати и поважати.“
— „Присягнѣть, що такъ дѣлати будете!“ сказавъ на голосъ той у чорно̂й одежи.
— Присягаємо! сказали всѣ на голосъ, по̂днявши руки до горы.