Ця сторінка вичитана
сто̂лъ, скрыню, мисникъ, коверець, ручникъ, скатерть, подушку и таке инше. Сего всего духъ фармазонскій вымагає и по сему буде можь фармазона по̂знавати.“
И на се присягли усѣ а Притулякъ собѣ гадає: Се вже зовсѣмъ таки фармазонска заповѣдь, бо я чувъ, що ти̂ паны, котри̂ у фармазоны вписують ся, мусять що року будувати ся, або щось такого, а що мѣсяця мусять собѣ щось нового у до̂мъ справити, богдай що тамъ небудь, а то бы ихъ той фармазонскій духъ и стермезувавъ. Та най-но, що Василь ще далѣ читати буде, бо я ще не одного догадую ся. Отъ Василь и читає далѣ:
„Осьма заповѣдь фармазонска:“
Усѣ фармазоны, ко̂лько ихъ лишь є у яко̂мъ селѣ або у яко̂мъ мѣстѣ, повинни̂ що недѣлѣ и що свята по свято̂й вечерни зо̂йти ся до одного съ своєи старшины, и то на перемѣну, разъ у одного, другимъ разомъ у другого, а третимъ разомъ у третёго. Тутъ має кождый за рядомъ передъ цѣлою фармазонскою громадою сповѣстити, що во̂нъ за цѣлый тыждень робивъ и зробивъ, и яка єму добра гадка до головы прийшла. По нарадѣ має старшій