Ця сторінка вичитана
Ага! ажь теперь зачавъ справдѣ по фармазонски говорити; я знавъ, що се такъ буде, бо и паны велики̂ такъ роблять, а паны, чувъ я, такожь у фармазоны записують ся. Теперь и я знаю, чому то є богато такихъ пано̂въ, що нѣчого не пють, окро̂мъ воды. — Оттакъ собѣ думавъ Притулякъ, а Василь читавъ далѣ:
„Сема заповѣдь фармазонска:“
Кождый фармазонъ вѣрить и повиненъ вѣрувати, що: якъ тѣло христіянске є мешканємъ Духа святого, такъ до̂мъ христіянскій є мешканємъ того тѣла. Для того повиненъ кождый фармазонъ на самъ передъ старати ся, абы собѣ до̂мъ добрый, обширный, выго̂дный, зъ высокими свѣтлицями, зъ великими дверьми и во̂кнами побудовавъ. У кождо̂мъ фармазонско̂мъ домѣ повиненъ бути коминъ, а не смѣє и оденъ ро̂къ минути, абы собѣ фармазонъ якій новый господарскій будынокъ не прибудовавъ або хоть не поправивъ. Во̂нъ и єго уся челядь повинна сво̂й но̂чный припочинокъ у порядно̂й, добро̂й постели мати, а найменше кождого мѣсяця повиненъ собѣ фармазонъ у свою свѣтлицю яку оздобу справити, н. пр. образъ святый, зеркало, начиня, осло̂нъ,