Ця сторінка вичитана
не Василь? — Я вже знаю, що старшина се на єго плечи всадить; на такого-жь бо и вартъ!
Василь читає далѣ:
„Десята и послѣдня заповѣдь фармазонска:“
Цѣлковитои радости може чоловѣкъ сподѣвати ся ажь у царствѣ небесно̂мъ, а тутъ має старати ся, заслужити собѣ на него и до него приспособляти ся. Тому заказани̂ кождому фармазонови гучни̂ гулянки и шумни̂ забавы, бо они истинну радо̂сть и истинне щастє людске толочуть, котре то щастє є духовне, щастє науки и мудрости. Тому повиненъ во̂нъ свои весѣля, хрестины, похороны и празники у малыхъ товариствахъ, безъ піятикъ и безъ гуку обходити, и у своє товариство лишь такихъ людей брати, котри̂ такъ тверезо и честно жиють, якъ во̂нъ самъ жити повиненъ и мусить. Людей, котри̂ пють, хоть бы то були братя або родичѣ єго ро̂дни̂, має во̂нъ уникати и во̂дъ нихъ утѣкати, бо нѣщо не може чоловѣка такъ борзо до згубы привести, якъ люде, котри̂ пють. Людей, съ котрыми пристаєшь, дуже выбирай собѣ, фармазоне, и найрадше тримай ся своихъ фармазонскихъ товариствъ; радости и утѣхи шукай у духовно̂й науцѣ, у добро̂мъ