але во̂дки гроша взяти? а на початокъ треба конечно гроша, безъ того не обо̂йде ся.“
— „А ко̂лько-жь ты думаєшь, щобы гроша треба на початокъ?“ пытає Правдарюкъ.
— А вже-жь — каже Маланюкъ, — треба бы на будынокъ та на ассекурацію найменше двѣ тысячѣ. Теперь же треба бы на школы що найменше три тысячѣ, то вже маємо пять тысячь. Во̂дтакъ на позычкову скарбонку треба бы такожь три тысячѣ, абы початокъ зробити; отже-жь маємо во̂сѣмь тысячь. На конець же-жь, якъ сами̂ видите, треба и на до̂мъ божій гадати, бо вже и кро̂зь дахъ зачинає чурѣти якъ решетомъ, и дзво̂ниця похилила ся, и одно, и друге! я на се рахую такожь двѣ тысячѣ: — отже-жь маємо вже десять тысячь, а во̂дки-жь ихъ узяти? Бо̂йте ся Бога! чи вже хочете, абы мы у свѣтъ по̂шли! чи що такого хочете зъ нами зробити?“
— „Я не хочу, Семку, абы вы свѣта ловили!“ каже Правдарюкъ поважно и безъ ярости, „я лишь хочу, абы вы мене выслухали, бо и я знаю де-що рахувати, не лишь вы. Отже слухайте мо̂й рахунокъ, а слухайте добре та уважайте! Се буде такъ:
У року маємо 52 недѣлѣ. Припустѣмъ, що кождои недѣлѣ пропє господарь у корчмѣ 30 крейцарѣвъ; то вынесе черезъ цѣлый ро̂къ 15 р. 60 кр.