и поживна була, и не много коштувала. А ся рѣчь тому имъ така цѣкава була, бо фармазоны дуже на те уважали, абы страва поживна и порядна на ихъ столѣ була, бо такъ имъ приписъ казавъ, не такъ якъ бувало, що жѣнка наколотить тамъ що небудь и поставить на сто̂лъ, гей то̂й собацѣ, якихсь помый. Тожь и не дивниця була, якъ чоловѣка бувало по тако̂й стравѣ за горѣвкою тягне.
Коли жѣнки такъ бавили ся, то чоловѣки бувало съ своєю старшиною у друго̂й свѣтлици на радѣ та на розмовѣ. Тутъ кождый оповѣдавъ, що во̂нъ цѣкавого за цѣлый тыждень зазнавъ, що покмѣтивъ, що уважавъ, а якъ хотѣвъ котрый зъ нихъ що нового доброго у себе запроваджувати або зачинати, такъ тутъ заразъ и уповѣвъ, и всѣ радили надъ добромъ кождого, якъ бы надъ своимъ власнымъ. Потому росказувавъ имъ Василь, що цѣкавого по свѣтѣ дѣє ся, а во̂дтакъ читавъ цѣкави̂ и добри̂ книжки або учивъ ихъ на таблици рахувати, до чого усѣ дуже цѣкаво и охочо брали ся, бо знали, що не вмѣючи добре рахувати, годѣ теперѣшними часами и на свѣтѣ такъ прожити, абы не бути ошуканымъ.
Оттакъ промине бувало цѣле пополудне, що и не знаєшь де, а скоро зачне смеркати ся, такъ Василь заразъ лѣру въ руки, тай выйдуть усѣ у садъ