Ця сторінка вичитана
що они робили и якъ они заходили ся. А то такъ они заходили ся:
Горѣвки и жадного трунку не хотѣвъ нѣ оденъ зъ нихъ и до рукъ брати, бо и уся громада такъ. По празникахъ не волочили ся, а коли по̂шовъ хто, то лишь до церкви святои, абы на боже дати, и заразъ по службѣ божо̂й собѣ домо̂вь. А коли прийшовъ хто до нихъ на празникъ, то они єго дуже мило приймали, але горѣвки не смѣвъ нѣхто и свои навѣть у хату нести, не абы що.
У недѣлѣ и свята бувъ кождый фармазонъ у церквѣ, а то зъ усѣмъ домомъ. Прийшовши съ церкви святои и пообѣдавши, припочивали всѣ, а припочивши, ишли до своєи фармазонскои старшины: разъ до Правдарюка, разъ до Складана, а разъ до Василя, бо Василь уже бувъ жонатый, а съ кимъ — то чей угадаєте. Жѣнка и дѣти ишли такожь усѣгды съ своими чоловѣками; тутъ минало имъ цѣле пополудне, якъ одна годинка, на мило̂й розмовѣ та на читаню, бо Катерина навчила ся читати, то вже таки̂ имъ штуки вычитує бувало съ книжокъ, що и забавишь ся и насмѣєшь ся и жалуєшь, чому то вечеръ ще хоть у двоє не довшій. А що мѣжь иншими кождо̂й дуже цѣкаве було, то те, якъ Катря имъ читає, якъ то треба ѣсти варити, абы страва и смачна