Ця сторінка вичитана
дѣвчина наскладає, що вже собѣ покупили и зелѣзка до прасованя и усѣляки̂ знаряды до вышиваня и не одно инше.
А у Катерины пытають разъ дѣвчата: — „Катре“ кажуть, „чому се ты така и свому чоловѣкови и усѣмъ мила та приємна, що тебе усѣ люблять?“ А Катря имъ каже: „Се невелика штука, сестрицѣ; лишь треба не лѣнувати ся; ану умывайте но вы ся що днины, зачешѣть ся що днины красненько, уберѣть ся чистенько та спрятненько, ану чи не будуть васъ усѣ любити?“ — Про хаты Катря вже и не згадувала нѣчого, бо у кождо̂й фармазонско̂й хатѣ було такъ чисто та прибрано, якъ у раю яко̂мъ, а якъ прийде бувало недѣля або свято, то не инакъ, але що самъ великдень!… такъ то вже чисто та прибрано скро̂зь, ажь сіяє, ажь улыскує ся! А образы вже красни̂ та прекрасни̂ були у тыхъ фармазоно̂въ у хатахъ!… якъ у церквѣ яко̂й! А що вже миски та начинє препышне! а що ослоны мальовани̂ красни̂! а що скрынѣ та коверцѣ! а що постѣль убрана!… и не сказати, яка то скро̂зь красота!… А на сволоцѣ у кождого псалтырѣ та часословы, та евангелія та акафисты, та усѣляки̂ книжки добри̂!… Бо хоть фармазоны и не знали читати, то дѣти ихъ знали, а хлопцѣ якъ сядуть бувало коло