Цю сторінку схвалено
Оттакъ бувало пышить ся Семко, а люде єму притакували и дякували, бо у єго словахъ було трохи и правды. Але громада про тото добре знала, що має у передъ дякувати Василеви, во̂дтакъ Правдарюкови, а и доброму прикладови тыхъ трийцятёхъ першихъ Срѣбнаро̂вскихъ фармазоно̂въ, що якъ собѣ постановили разъ завзято, зъ діявольскои власти высвободити ся, такъ и высвободили ся, а то такъ, що сами̂ собѣ ажь дивували ся. Але просили они горячо и сердечно Господа Бога, рукъ докладали, пянства уникали, и Господь милосерный имъ допомо̂гъ.
VIII. И ПОСЛѢДНЯ ГЛАВА.
або:
за сѣмь лѣтъ, сѣмь мѣсяцѣвъ и сѣмь недѣль.
Якъ за сей часъ Срѣбнаро̂въ выглядавъ, то уже знаєте, и тутъ ще лишь то̂лько скажу, що съ тыхъ во̂сѣмь Срѣбнаро̂вскихъ корчемъ уже и однои не було, а зъ жида таки и запаху нѣ, бо всѣ повтѣкали то въ мѣсто, то по такихъ селахъ, де ще люде дурни̂ були, и по корчмахъ тратили и маєтокъ сво̂й, и добро, и гараздъ, и честь, и славу, и душу, и здоровє