Цю сторінку схвалено
Ом. Партицькому,
посилаючи йому фотоґрафію своєї хати й загороди.
Отут я, брате мій, родив ся,
Отут діточий вік згуляв,
Отут і плакав і молив ся
І під могилу поховав,
Що було серцю до вподоби!…
Отут і сам в студенім гробі
Покладу бідну голов спать,
І тут му Бога з неба ждать!
На білому камінчику.
На білому камівчику
В неділю до дня
Сидів жовняр з Маланкою —
Ти доле моя!
Жовняр каже: „Ходім, серце,
У мій новий двір,
В мене ґанки мальовані,
Садами самбір“.
Вона каже: „Вітер пражить —
Мені студено!
Ходім, милий, ходім, друже,
У море, на дно!“
