Цю сторінку схвалено
Кохали ся, хиляли ся,
Аж місяць зійшов
Маланочку із жовнярем
Уже не найшов.
Лиш ширинька білесенька
Поплила долів, —
А як місяць придивив ся,
Край моря зомлів.
Гуляли.
Гуляли. Гусли розривались,
Гули цимбали, бас ревів,
Як вихор леґіні літали,
Кружок дівчат як мак лелів.
Й мене тягли в'ни до гуляня…
„Не піду, братчики, я з вами!
Бо у кутку на цвинтари —
Ох братчики милі! —
Стоя свіжі, непорослі
Дві чорні могилі!
А там попи поховали
В неділеньку в ранці
Тихесенько, без гомону
В одну — новобранця,
