Цю сторінку схвалено
Нічліг.
Звізди по небеснім граді
І по одній і в громаді
Як то любо заснияли,
Де жовняре спочивали.
Но як збліднут тихо зорі,
Світле сонце зійде д горі,
Хто тогди нам бідним скаже,
Де котрий з нас нині ляже?
Де хто ляже, Божа воля, —
Є де спати, много поля,
Є де голов приклонити,
А зірниці ймут світити.
Під Маджентов.
Гей у поли, у поли
Там літают соколи:
Летя, літают, сумненко гукают,
Аж мене серце болит.
Ой серденько, серденько,
Чого-ж тобі тяженько?
