|
Сестрож моя, лелїєнько біла,
Уповіж ми, де ти ся подїла?
В гаю, брате, в гаю, в гаю,
Під могилов пробуваю,
Все о тобі розмовоньку маю.
|
ПРЕЧИСТА ДЇВО РАДУЙ СЯ МАРІЄ!
У сине море сонце ясне тоне,
І своє світло нїби кров червоне
По всїй країнї доокола сїє, —
А там зазульку в гаю десь чувати,
А там звіночок став селом ковати,
Там в борі вітер листьом шелевіє:
Пречиста Дїво радуй ся Маріє…
Пречиста Дїво радуй ся Маріє!
Он молод жовняр ляг си на мураві,
Личко студене, шати му кроваві,
Розстрілен нинї, бо — самий не вміє…
Камратя яму темну му вкопали,
І на спочинок бідного в ню склали;
Уже не скаже, як звінок запіє:
Пречиста Дїво радуй ся Маріє…
Пречиста Дїво радуй ся Маріє!
Під плотом сїла одовиця мати,
До себе тулить бідне сиротяти,
І плаче ревне, серденко їй млїє, —
|
