привиділось, що знаками своїми він просив її не зголошуватись до брата і оставити його в спокою, а кликав її до себе.
Так Дуня і зробила. Вона потихоньки обійшла брата і приблизилась до Свидригайлова.
— Ходімо чим скорше, — шепнув її Свидригайлов. — Я не хочу, щоб Родіон Романович знав про те, що ми бачились. Упереджаю вас, що я з ним сидів тут недалеко в гостинниці, де він винайшов мене сам, і насилу від него відвязався. Він знає відкись про мого до вас листа і щось підозріває. Вже очевидно не ви йому сказали? А коли не ви, так хто-ж?
— От ми вже завернули за ріг вулиці, — перебила Дуня, — тепер нас не побачить. Заявляю вам, що я не пійду з вами дальше. Скажіть мені усе тут; все те можна сказати і на вулиці.
— По перше, сего ніяк не можна сказати на вулиці; по друге, ви повинні вислухати і Зофію Семенівну; по-третє, я покажу вам деякі документи… Ну і вкінці, коли ви не згодитесь зайти до мене, то я відказуюсь від всяких обяснень і зараз таки відходжу. Притім попрошу вас не забувати, що вельми цікава тайна вашого сердечного братчика находиться цілковито в моїх руках.
Дуня остановилась в нерішимости і проникаючим поглядом гляділа на Свидригайлова.
— Чого ви боїтесь! — завважав той спокійно. — Місто не село. І на селі шкоди зробили більше ви мені, ніж я вам, а тут…
— Зофія Семенівна вже знає?
— Ні, я не говорив її ні слова, і навіть не знаю напевне, чи дома вона тепер? А втім, може буде дома. Вона сьогодня похоронила свою мачоху: не такий день, щоб по гостях ходити. До часу я нікому не хочу говорити про те, і навіть каюся почасти, що вам сказав. Тут найменша неосторожність рівняється вже доносови. Я жию ось-тут, в отсім таки домі, от ми і підходимо. Ось вам двірник нашого дому; двірник дуже добре мене знає; ось він кланяється; він бачить, що я іду з женщиною, і вже навірно успів завважити ваше лице, а се вам придасться, коли ви дуже боїтесь і мене підозріваєте. Звиніть, що я так брусовато говорю. Сам я наймаю кімнату від комірників. Зофія Семенівна жиє зі мною стіна о стіну, також віднаймає з другої руки. Цілий поверх самі наємні
