— Що се, уже пів до осьмої? Бути не може, певно за скоро йде!
На його щастя в воротах усе знов пішло щасливо. Та що більше, навіть мов би нарочно, в отсю саму хвилю, саме перед ним вїхав в ворота великанський віз сіна, котрий засланяв його цілий час, коли переходив він попід звід, і ледви тільки що віз встиг вїхати на подвіря, він одним скоком подався направо. Там, по другій стороні воза, було чути, кричали і спорили кілька голосів, але його ніхто не завважав і на стрічу ніхто не попався. Богато вікон, що виходили на се великанське чотирокутне подвірря, було відчинених в отсю пору, однак він не підняв голови, — сили не було. Сходи до старухи були близько, зараз із воріт направо. Він вже був на сходах…
Та ось і четвертий поверх, ось і двері, ось і кватира напроти, тая пуста. Кватира на третім поверсі, під старухою просто, по всіх признаках також пуста: візитова карта, прибита до дверий цьвяшками, знята, — виїхали!…
Він засапався. На одну хвилинку пронеслась в його голові гадка: „чи не вернутися?” Але він не дав собі відповіди і став надслухувати в кватиру старухи: мертва тишина. Відтак ще раз послухав вниз, на сходи, слухав довго, уважно… Потім оглянувся в останній раз, підійшов, оправився ще раз, попробував в петлици топір.
— Чи не блідий я… надто? — думалось йому, — чи не дуже я зворушений? Вона недовірчива… Чи не підождати-б ще… поки серце перестане?…
Та серце не переставало. Противно, мов нарочно стукало чим-раз сильнійше, сильнійше, сильнійше… Він не витерпів, звільненька протягнув руку до дзвінка і подзвонив. Через пів мінути ще раз подзвонив, голоснійше.
Нема відповіди. Дзвонити дальше не було чого, та йому і не на руку. Старуха, розуміється, була дома, але вона недовірчива і сама одна. Він почасти знав її привички… і ще раз твердо приложив ухо до дверий. Чи його змисли були так заострені (що в цілости трудно вгадати), або чи справді було добре чути, однак нараз він розріжнив неначе осторожне шаргнення рукою біля ручки при замку, і неначе шелест одіжи о самі двері.
Хтось без сумніву стояв біля самого замку і так само,
