більше, що гуцульські майстри можуть спромогти ся на дуже ріжноманітні прикраси (гл. гарно виконані рукояті багатьох офіцирів і мужви У. С. С.).
Сам вигляд шаблі мігби мати форму меча з княжих часів, або дещо вигнуту форму козацької шаблюки. Можна-б запровадити одну й другу історичну форму, розумієть ся, кожду в иншім роді оружя.
Тут насуваєть ся на думку ще одна дрібничка, котра одначе з естетичних причин мас своє значіннє. Се справа привязки („портопе́“). Воєнна практика виказала непригожість тих привязок з тканих матерій: вони скоро нищать ся й іще скорше плямять ся та стають брудні й обшарпані. Супроти того (коли привязка взагалі остане) треба її виконувати з відповідної шкіри. Шкіра до сього тим більше надаєть ся, що на ній могли-б бути вибиті гарні й тревалі мосажні прикраси (герб Української держави і т. п.), Призначеннє сеї привязки і так чисто естетичне, а обшарпанє й бруд викликають зовсім не естетичні вражіння. Супроти того зміна матерьялу тут безумовно вказана.
Одною з дуже важних основ естетики являєть ся — практичне приміненнє виробленого предмету, що особливо виразно виступає в естетиці будівель-
